19 ответов в этой теме

[eugene-march]

Некоторые новые сборники, изданные в Украине.

ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ. (ДО 40-РІЧЧЯ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ НПУ ім. М.П. ДРАГОМАНОВА): Збірка тез доповідей на конференції (15-17 жовтня 2010 р.). - Київ, 2010



Скачать здесь


АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В УКРАЇНІ 2009 р. - К.: ІА НАНУ, 2010






и др.

Скачать здесь


АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В УКРАЇНІ 2008 р. - К.: ІА НАНУ, 2009
Скачать здесь

[Брут]

Археологія і давня історія України
Збірник наукових праць. Есть несколько номеров в ссылке Архів номерів:

http://www.nbuv.gov....Adiu/index.html


Археологія
Науковий журнал:

http://www.nbuv.gov....logy/index.html

Археологічні дослідження Львівського університету
Збірник наукових праць:

http://www.nbuv.gov....olog/index.html

Археологический альманах
Научный журнал:

http://www.nbuv.gov....m/Aa/index.html

Військово-науковий вісник
Збірник наукових праць:

http://www.nbuv.gov..../vnv/index.html

Вісник Інституту археології
Збірник наукових праць:

http://www.nbuv.gov..../Via/index.html

Історична пам’ять
Збірник наукових праць:

http://www.nbuv.gov....m/Ip/index.html

Історія і культура Придніпров’я:
Невідомі та маловідомі сторінки:
Науковий щорічник

http://www.nbuv.gov....Iikp/index.html

Кам’яна доба України
Збірник наукових статей

http://www.nbuv.gov..../kdu/index.html

А также журнальчики на разные другие темы:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/

Сообщение изменено: Брут, 08 Июль 2011 - 19:47.

[Брут]

ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬСТВА ПРИЛЬОДОВИКОВИХ МИСЛИВЦІВ НА БІЗОНІВ

http://www.nbuv.gov....orchenko_os.pdf

ТИПОЛОГІЯ МЕЗОЛІТИЧНИХ ЖИТЕЛ УКРАЇНИ

http://www.nbuv.gov....ononenko_om.pdf

Давня історія Південного Побужжя (Етноісторичний нарис)

http://bibl.kma.mk.u...06/62-49-18.pdf

[eugene-march]

Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян. – Київ – Львів, 1997

Файл Problemy_Pohodzhennja_Slovian.pdf

[Брут]

Германське населення вельбарської культури в етнічній історї Волино-Подільського пограниччя
Онищук, Ярослав


Стаття присвячена вивченню пам'яток другої чверті І тис. н.е. на Волино-Подільському пограниччі. Ці пам'ятки були залишені двома групами різноетнічного населення: слов'янським черняхівської та германським вельбарської культур. Перші з них локалізуються в західній частині досліджуваної території і складають одну групу зі старожитностями черняхівської культури Верхнього Подністров'я. Це відноситься, насамперед, до поселень, розташованих на Гологірському та Давидівському кряжах (Ріпнів ІІ, Ракобути, Черепин, Неслухів, Львів тощо). На території Кременецького та східної частини Вороняцького горбогір у матеріальній культурі населення другої чверті І тис. н.е. чітко простежуються вельбарські риси. На поселеннях цього району (Вікнини Великі, Костянець, Кобилля, Накваша-І) поширені великі наземні житла, а також специфічна ліпна кераміка, аналогії до якої зустрічаються на пам'ятках Північної Польщі. Етноконтактна зона між германцями і слов'янами проходила безпосередньо на Волино-Подільському пограниччі.

http://www.anthropos.../123456789/2013

[Брут]

Вельбарська культура: готи чи гепіди?

Козак, Денис
Онищук, Ярослав

У статті порушено питання етноплемінної належності вельбарської культури в Україні. Автор вважає малообґрунтованою гіпотезу Б.В. Магомедова про належність вельбарської культури гепідам. Запропоновано нетрадиційний методологічний підхід щодо вирішення питання етнічної належності черняхівської культури.

http://www.anthropos.../123456789/1736

[Брут]

"Дакійська політика" Римської імперії від Доміціана до Траяна

Бандровський, Олександр
Онищук, Ярослав

У статті досліджено зміни у зовнішній політиці Риму у відношенні Дакії. В час правління Траяна відбувся відхід від традиційної для І ст. зовнішньополітичної лінії римських імператорів. Політика стримування варварського середовища змінилася, оскільки виявилася неефективною. Більше того, політика Доміціана привела до утворення держави Децебала, яка була елементом самобутньої державності в Європі. В добу Траяна Рим повернувся до традиційної римської експансії, яка у випадку з Дакією виявилася більш ефективною, що і привело до значного територіального розширення Римської імперії.

http://www.anthropos.../123456789/1758

[Брут]

Готські скарби Волині початку раннього середньовіччя

Козак, Денис
Онищук, Ярослав

В статті йдеться про пам'ятки, які складають своєрідне і цінне джерело до вивчення подій рубежу IV-V ст. н. е. – ще мало дослідженого періоду історії України. Це скарби, виявлені у різний час – від XVI ст. до останніх десятиліть нашого століття – на землях Волині поблизу сіл Ласки, Борочичі, Брани, Сушичне, Качино, Машів та ін. Всі ці пам'ятки опубліковані окремо різними авторами з різною культурно-історичною інтерпретацією. Наукова інформація, закладена в скарбах, як нам видається, достатньою мірою не розкрита. Ця праця присвячена сукупному розгляду скарбів, через призму найновіших даних про етнокультурний розвиток України кінця римського часу і початку раннього середньовіччя, зв'язків з соціальним розвитком суспільства та політичними подіями цього часу.

http://www.anthropos.../123456789/1809

[Брут]

Деякі тенденції розвитку матеріальної культури слов'ян-венедів на території України в першій половині І тис. н.е.

Баран, Володимир
Онищук, Ярослав

Пропонована стаття присвячена вивченню взаємозв'язків культур першої половини І тис. н. е. на території Південно-Східної Європи в їх хронологічній послідовності. З одного боку, відбувався безперервний розвиток етнокультурних рис субстратного населення, а з другого – виникали риси, що були привнесені ззовні іраномовними, фракійськими, германськими і балтськими групами населення. Це явище представляє одну з найважливіших закономірностей історичного розвитку Південно-Східної Європи на рубежі і в першій половині І тис. н.е.

http://www.anthropos.../123456789/1760

[Брут]

Дерев'яні конструкції в Карпатських курганах III-IV cт. н.е.

Вакуленко, Ліна
Онищук, Ярослав

Стаття присвячена вивченню поховального обряду прикарпатської людності в III-IV ст. н.е. Завдяки дослідженням можна з певністю стверджувати, що в поховальний ритуал носіїв культури карпатських курганів входив звичай спорудження на підкурганних площах дерев'яних конструкцій трьох типів: I. Чотирикутна споруда в центральній частині кургану, кути якої позначені стовпами, так званий «будиночок мертвих». II. Стовпова огорожа круглої або прямокутної форми навколо місця поховального кострища. III. Споруда квадратної в плані форми з горизонтально покладених дерев'яних плах. Слід зазначити, що в ряді курганів співіснують різні форми дерев'яних конструкцій. Автор прийшов до висновку, що при загальному враженні однорідності, майже кожне поховання відрізняється багаточисельними деталями. Це повинно вказувати на жорстку регламентацію поховального ритуалу

http://www.anthropos.../123456789/1740

[Брут]

До питання зародження скляного виробництва на Прикарпатті
Авторы: Цигилик, Володимир
Онищук, Ярослав

Розповсюдження скла на території України має давню історію. Його перші знахідки, зокрема, скляні прикраси трапляються вже в І тис. до н.е. Однак їх часто вважали за античні імпорти. Разом з тим, слід брати до уваги, що з часом скляне виробництво могло розвиватись на місці. Секрети і технологію скляного виробництва на наші землі могли занести мандрівні торгівці скляними виробами, в першу чергу, прикрасами. До недавнього часу вважалось, що всі скляні вироби, які знаходились в Центральній і Східній Європі, були імпортом з імперії. Після відкриття комарівської майстерні ця думка мусить бути переглянута. Незаперечним є те, що давньоримське виробництво скла було розвинуте як в метрополії, так і поза її межами. Майстри цієї галузі виробництва, навіть ті, що були віддалені від метрополії, працювали в руслі загальноримської традиції і за однаковими технологіями. Майстерня по виробництву скла в Комарові є першою засвідченою археологічними матеріалами пам'яткою, що знаходилась за межами Римської імперії.

http://www.anthropos.../123456789/1737

[Брут]

Залізоплавильні горни перших століть нашої ери на поселеннях біля сіл Ремезівці та Липівці Львівської області
Авторы: Цигилик, Володимир

Ремезіське поселення — перша пам'ятка на Верхньому Подністров'ї, перший відомий пункт зі залізоплавильними горнами перших століть нашої ери. Хоч ціле поселення не спеціалізувалось на добуванні заліза як, наприклад, у Лютежі, однак саме добування заліза велося майстрами-спеціалістами. Оскільки на поселенні виступає липицька і зарубинецька кераміка, то поселення мало змішаний липицько-зарубинецький характер, і цю галузь виробничої діяльності можна пов'язувати з обома групами населення. Тим більше, що добування заліза в обидвох етнічних спільнот стояло на досить високому рівні. У процесі дослідження поселення у Ремезівцях крім масового матеріалу зібрано ряд знахідок, які дають змогу визначити час існування цієї пам'ятки, — фібули очкоподібного типу, фібулу з прямою "смичкоподібною" дужкою, залізні ножі, залізну шпору. На їх основі ремезівську пам'ятку віднесено до початку ІІІ ст. н.е.

http://www.anthropos.../123456789/2147

[Volk]

Некоторые новые сборники, изданные в Украине.

ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ. (ДО 40-РІЧЧЯ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ НПУ ім. М.П. ДРАГОМАНОВА): Збірка тез доповідей на конференції (15-17 жовтня 2010 р.). - Київ, 2010

АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В УКРАЇНІ 2009 р. - К.: ІА НАНУ, 2010

АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В УКРАЇНІ 2008 р. - К.: ІА НАНУ, 2009

здравствуйте.
можете помочь найти эл. вид сборника Археологічні дослідження в Україні 2005-2007 pp.: Збірка наукових праць / За ред. Н.О. Гаврилюк. — Вип. 9. — Київ-Запоріжжя: ІА НАН України, Дике Поле, 2007. — 528 с. ???

Сообщение изменено: Volk, 14 Февраль 2013 - 20:03.

[Брут]

Черняхівська культура, Київська культура, пам’ятки типу Етулії
Баран, Володимир
Баран, Ярослав
Онищук, Ярослав

Розвідка присвячена черняхівській культурі - одному з найбільших і яскраво виражених соціально-економічних та культурних утворень III-першої половини V ст. на території Південно-Східної Європи. Па північ від Черняхівської культури, на широкій смузі порубіжжя Лісу і Лісостепу Дніпровського Лівобережжя розташовані пам'ятки Київської культури. Вони відомі в Подесенні, Посейм'ї, а також у верхів'ях Сули, Псла, Ворскли і Сіверського Дінця. На Правобережжі ці пам'ятки вузькою прирічною смугою охоплюють територію від Могильова на півночі до Канева на півдні, але концентруються переважно на південь від Києва. Київська культура тісно пов'язана із Зарубинецькою, але не була прямим її продовженням. Вона становить окремий культурно-археологічний комплекс. Датується Київська культура від кінця II — початку III ст. до середини V ст. н. е. Населення Київської культури мало зв'язки як із носіями культур лісової зони Східної Європи, так і з племенами Черняхівської культури. Окремою групою археологічних пам'яток, які не можна оминути при вивченні процесів формування слов'янських племінних утворень, є пам'ятки типу Етулії. Пам'ятки типу Етулії та інші на південних схилах Карпат і Подунав'ї вказують на початки слов'янських міграцій, переважно зумовлених рухами германських племен і втягнутих в їхні потоки інших етнічних груп.

http://www.anthropos.....В+Баран_Я.pdf

[Брут]

Пшеворські елементи у пам’ятках черняхівської культури волино-подільського пограниччя
Винокур, Іон
Онищук, Ярослав

В статті опубліковано матеріали, які засвідчують поступальний соціально-економічний та історико-культурний розвиток населення Волино-Подільського пограниччя, як і всієї Правобережної України в цілому, від рубежа і перших століть нової ери до середини і третьої чверті І тис. н.е. У цьому процесі разом з зарубинецькими традиціями певне місце займали і елементи східнопшеворської культури. Відповідно трансформовані вони знайшли своє завершення у археологічних культурах ранньосередньовічних слов'ян V-VII ст. н.е.

http://www.anthropos...0_Винокур_І.pdf

[Брут]

Населення українського лісостепу в пізньоримський час та на початку великого переселення народів

http://www.anthropos.....В+Баран_Я.pdf

Географія поселень в археологічних дослідженнях (за матеріалами черняхівської культури Верхнього Подністер`я та Верхнього Попруття)

http://archive.nbuv....7_2/Binder2.pdf

"Пограбовані" поховання Черняхівської культури

http://archive.nbuv....13_kiyashko.pdf

Сообщение изменено: Брут, 05 Май 2013 - 19:59.

[Брут]

Про участь сарматів у виникненні черняхівської культури
Гудкова, Олександра
Онищук, Ярослав

Роль сарматів в утворенні поліетнічної черняхівської культури розцінюють як досить значну. Сучасний стан опрацювання хронології дозволяє детальніше розглянути проблему стосовно початкової стадії культури. В статті використано матеріали 63 ранніх комплексів з 15 могильників і сумарні дані ще з 6. В основному ареалі ранніх черняхівських старожитностей не було достаньо масштабного масиву попередніх сарматських. Тому сармати не могли стати кількісно значною частиною черняхівського населення. Отже, його обряд поховань з інгумацією не міг виникнути на сарматській основі. Мізерність і неяскравість сарматських рис підтверджують це. Однак на ранній стадії культури існувала певна взаємодія між сусідніми етносами, яка згодом значно посилилась. Сарматів не слід відносити до субстрату черняхівської культури. Їх риси є суперстратними, вони накладались на вже сформовану культуру в процесі її поширення на нові території. Припущення про перехід сарматів до осідлості як про передумову їх входження в склад носіїв черняхівської культури є помилковим. Вони перейшли до осідлості внаслідок того, що були асимільовані черняхівськими племенами.

http://www.anthropos...1_Гудкова_О.pdf

[Брут]

До питання етнокультурної ситуації у Верхньому Подністров`ї в першій половині 1 тис. н.е.

http://www.inst-ukr....2/12Cygylyk.pdf

Черняхівське поселення в селі Березець над Верешицею

http://www.inst-ukr....9/11Cygylyk.pdf

Сообщение изменено: Брут, 05 Май 2013 - 20:09.

[Брут]

Вапнярство черняхівської культури: археологічне відображення та інтерпретація
Войнаровський, Віктор
Войнаровський, Анатолій

Найбільшу кількість вапна в римський час потребували виробництво заліза та вичинка шкіри. Автор розглядає стаціонарні артефакти кожного етапу отримання вапна майстрами черняхівської культури: добування вапняку - каменоломні, його випалу (костровий або напільний, вогнищевий, пічний та горновий способи) - вогнища, печі, горни, подрібнення вапняку - кам'яні робочі площадки, гашення вапна — ями-«творила». Супутніми об'єктами тут є ями та площадки для виробництва й зберігання деревного вугілля. За основу характеристики продукування вапна в черняхівський час автор взяв об'єкти з досліджуваних ним в Українському Прикарпатті чинбарських комплексів Добринівці-І та Гряда-І, для історичних паралелей - такий самий комплекс ХУ-ХУІ ст. «Перун» у Львові.

http://arr.chnu.edu....birnuk_1_29.pdf

[Брут]

Елементи озброєння населення черняхівської археологічної культури
Пономаренко, О.В.

Об’єктом дослідження є елементи озброєння та захисного обладунку племен – носіїв черняхівської археологічної культури. Предметом дослідження є процеси, пов’язані з функціональністю й технологією виробництва та функціональним застосуванням елементів озброєння населення черняхівської культури. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu....123456789/29307

http://essuir.sumdu....Ponomarenko.pdf