Вход
Зарегистрироваться
Цитата(Маджус @ 4.8.2011, 13:27) (смотреть оригинал)
Аргументация честно говоря не очень
Да и в итоге автор все же соглашается с запустением Поднепровья, пусть не в 13 веке а немного позже, но в нащем случае сие не так важно
Что в принципе совпадает с выводами Рудич
Рудич:
"Дійсно, у післямонгольську та козацьку добу сталися певні пересування населення в різних регіонах. Поява нових антропологічних матеріалів дає змогу фіксувати приплив переселенців із західних земель (древлянських, волинянських, тиверських) у Середнє Подніпров’я."
"Отже, міжгруповий статистичний аналіз досить чітко визначив місце вишгородської чоловічої серії у колі близьких за часом популяцій. Вона виявилась статистично та морфологічно наближеною до українських серій XIV—XVII ст. із Чигирина та Меджибожа.
Відносно хронологічно більш ранніх груп вишгородські чоловіки суттєво відрізняються від слов’янських популяцій давньоруської доби та тяжіють до груп степового (сарматсько-салтівського) кола."
"Отже, в чоловічій та жіночій групах з Вишгорода слов’янські та степові складові було представлено в різних пропорціях. Жінки чітко демонструють насамперед генетичні зв’язки зі слов’янськими серіями полянських територій давньоруської доби. Кочовий компонент краще представлений у чоловіків цієї популяції. Саме його наявність і викликає найбільше запитань"
"Підбиваючи підсумки відзначимо, що на антропологічних матеріалах Середнього Подніпров’я доби пізнього середньовіччя зафіксовано суттєві зміни порівняно з давньоруським часом. Простежено генетичну лінію, що пов’язує частину пізньосередньовічного населення цієї території з полянськими групами, особливо виразно — на жіночих черепах. Хоча, можливо, це є наслідком міграції з лівобережних чернігівських полянських земель. Якщо у давньоруську добу у Середньому Подніпров’ї відчувався певний приплив переселенців з більш північних територій: дреговицьких, радимицьких, кривичів смоленських (Рудич 2007), то у добу пізнього середньовіччя міграцій з цих регіонів на антропологічному матеріалі не простежено. В пізньому середньовіччі рельєфніше представлені, особливо серед чоловіків, вихідці із західних земель (колись древлянсько волинянських, галицьких та тиверських). Отже, можна припустити, що їх приплив був значний, тобто очевидною є зміна провідних міграційних потоків.
За краніологічними матеріалами козацької доби можна відзначити, що порівняно з давньоруським часом збільшився відсоток степового населення, який досяг піка для цієї території."
Да и в итоге автор все же соглашается с запустением Поднепровья, пусть не в 13 веке а немного позже, но в нащем случае сие не так важно
Что в принципе совпадает с выводами Рудич
Рудич:
"Дійсно, у післямонгольську та козацьку добу сталися певні пересування населення в різних регіонах. Поява нових антропологічних матеріалів дає змогу фіксувати приплив переселенців із західних земель (древлянських, волинянських, тиверських) у Середнє Подніпров’я."
"Отже, міжгруповий статистичний аналіз досить чітко визначив місце вишгородської чоловічої серії у колі близьких за часом популяцій. Вона виявилась статистично та морфологічно наближеною до українських серій XIV—XVII ст. із Чигирина та Меджибожа.
Відносно хронологічно більш ранніх груп вишгородські чоловіки суттєво відрізняються від слов’янських популяцій давньоруської доби та тяжіють до груп степового (сарматсько-салтівського) кола."
"Отже, в чоловічій та жіночій групах з Вишгорода слов’янські та степові складові було представлено в різних пропорціях. Жінки чітко демонструють насамперед генетичні зв’язки зі слов’янськими серіями полянських територій давньоруської доби. Кочовий компонент краще представлений у чоловіків цієї популяції. Саме його наявність і викликає найбільше запитань"
"Підбиваючи підсумки відзначимо, що на антропологічних матеріалах Середнього Подніпров’я доби пізнього середньовіччя зафіксовано суттєві зміни порівняно з давньоруським часом. Простежено генетичну лінію, що пов’язує частину пізньосередньовічного населення цієї території з полянськими групами, особливо виразно — на жіночих черепах. Хоча, можливо, це є наслідком міграції з лівобережних чернігівських полянських земель. Якщо у давньоруську добу у Середньому Подніпров’ї відчувався певний приплив переселенців з більш північних територій: дреговицьких, радимицьких, кривичів смоленських (Рудич 2007), то у добу пізнього середньовіччя міграцій з цих регіонів на антропологічному матеріалі не простежено. В пізньому середньовіччі рельєфніше представлені, особливо серед чоловіків, вихідці із західних земель (колись древлянсько волинянських, галицьких та тиверських). Отже, можна припустити, що їх приплив був значний, тобто очевидною є зміна провідних міграційних потоків.
За краніологічними матеріалами козацької доби можна відзначити, що порівняно з давньоруським часом збільшився відсоток степового населення, який досяг піка для цієї території."
Прилив населения из северо-западных районов, вероятно, был преимущественно в 13-14 веках, видимо, из-за натиска поляков и литовцев. С другой стороны, еще во времена процветания Галичско-Волынского княжества наблюдался обратный процесс - население из поднепровских регионов часто мигрировало на запад, в более безопасные и развитые места.
Теперь насчет Рудич. В ее антропологической компетентности у меня сомнений нет. Есть только критика к выводам.
Она на основании нескольких городов делает вывод о населении всего региона. Это направильно, так как около 90% (а в Поднепровье, учитывая разрушенность многих городов, и больше) населения проживало в селах. А многие города после разрушения населялись выходцами из других мест. К примеру, в том же Чигирине прослеживается значительный туранидный компонент. А где он сейчас в Чигирине? И тем более есть ли он в нынешнем населении центральной Украины? Его практически нет. Крупные города часто разрушались, и у них через сотню-другую лет население полностью обновлялось.
Наверх
