109 ответов в этой теме

[Брут]

Вразила кількість русизмів. Ну, якщо вже западенці так балакають..., то що тоді про нас казати.

Справа в тому, що, наприклад, на Вінниччині чи Полтавщині багато людей говорять українською з меншою кількістю русизмів - думаю, у випадку Закарпаття це не тільки русизми, а й слова, які збереглися із праслов`янських діалектів, і не використовуються в центральноукраїнських діалектах. Аналогічно в польській мові є багато слів, які є в російській мові, але яких немає в українській.

[lana]

Я колись була на Полтавщині, та ще й на Сорочинському ярмарку - враження незабутні. Там дійсно всі люди говорили щирою українською мовою. І сама земля гарна, благодатна. І назви, знайомі з творів Гоголя.

[Vognejar]

Я колись була на Полтавщині, та ще й на Сорочинському ярмарку - враження незабутні. Там дійсно всі люди говорили щирою українською мовою. І сама земля гарна, благодатна. І назви, знайомі з творів Гоголя.

Полтавщина - це дійсно центр справжньої української мови у моєму розумінні. Там і не шокають і вимовлення всіх букв ідеальне. От би по всій Україні так казали.
Колись дуже цікавився темою діалектів України і мене пам'ятаю тоді здивувало, що у Запоріжжі, більш україномовна - це правобереджна частина і там й досі кажуть "хотів був" - це ж київська говірка!
Ще помітив, що старі люди Хортицю називають просто - "острів", а Запоріжжя - "Запороже".
Ну, а шокання у Запоріжжі мабуть - тотальне...

[Romanix]

я розмовляю практично вже не на діалекті а літературною мовою,фонетика вичурно літературна,навіть вдома,до чого доводить навчання,коли забуваєш свій діалект,хоча трішки щось і залишилось у вимові,наприкла я не говорю в цьому році я був на стадіоні,я говорю сей рік я був на стадіоні,сей рік вродила картопля,а не в цьому році вродила картопля,взагалі ще говорю сей,ся,сього,сьому,але справжній діалект Конотопського району я забув,ще батьки,брат та сестра розмовляють на цьому діалекті,а я вже ні

[Брут]

Особисто я за збереження усього різноманіття діалектів в українській мові, так як діалекти роблять мову багатою та "пристосованою" до певних регіонів та умов. Едине, що - суржик до діалектів я не відношу і вважаю, що таке явище повинне зникнути.

[Ruthen]

Видалив весь флуд.
stug5 - попередження, для початку. Бездоказові твердження, антинаука, тролінг.

[stug5]

попроще. ещё раз - забанят
От вас учусь

это естественное развитие языка
Да такое направление развития вполне естественно, но оно встречается лиш в русском языке и это уже интерсная особенность

в чем именно проблема перехода из "материальной" области в "нематериальную". По ходу новое слово в лингвистике скажете
Нет ничего нового нескажу. Есть вещи и понятия которые имеют два смысла метериальный и сакральный(нематериальный) в русском языке подобные нюансы в большенстве случаев, обозначаютса специальными словами или интонацыей, например человек может быть большой, и великий, может быть сильный а может могущественный, в украинском языке слово важний может обозначать вес человека(грузность) а может его значемость, также дім(дом) может быть пустий (без людей) а может порожній (без инвентаря). Слово вес поначалу применялось только к сугубо материально-практической области, и лиш потом его начинают применять для обозначения качеств человека или как инструмент акцентирование внимания. Слово ваг меж великороссами неприжилось, объяснений тут может быть несколько. Первое слово действительно происходит из немецкого(в чем я сомневаюсь) языка и до Росии попросту недойшло, но в этой версии есть слабые стороны, славяне в Росию пришли с Польши, Росия была под немецким(линг.) влеянием(Бухгалтер Buchhalter,Директор Direktor,Банальность Banalitat, Шлюз Schleuse, Шик schick, Грунт - Grund, Торф - Torf, Глянц Glanz, Лох Loch, автобан - Autobahn, Гроб Grabe, камера Kamerа, Парк Park, Раритет Raritat, Панорама Panorame, айсберг - Eisberg, аншлаг - Anschlag, арест -Arrest, Паника Panik, Плата Platte, Шаль Schale, Панцирь Panzer, Пауза Pause, Паста Paste, Кафель - Kachel, Кнопка - Knopf, кружка - Krug, Патрон Patrone, Плуг Pfluge, Пакет Paket, Кипа Kippe, Китель Kittel, Мельник ( Mehl - мука), Фраер Freier, Пресс Presse, Рюкзак Rucksack и др.). Другая версия это излишки асимиляции финов, особое восприятие месным насилением славянской речи. Поскольку слово вага не использевалось, русский язык сформировался без него используя только походные от него слова несущие нематериальный смысл, основа вес же стала как бы его местной альтернативой и частично стала использеватса в сакральной области(весомый, весьма). Но поскольку слово вес первоначально придумано не для этого, то и выполнять новую мисию оно может лиш частично поскольку у него непресбособлена фонетика. Таким образом корень ваг сохранился в современном руском языке.

обоснуйте то, что корни "въг" и "въс" не имеют общего происхождения.
Они близки по происхождению но не одинаковы, примером могут служить выходные от них слова, тем более слово вес практикуетса лиш в русском.

"запомнять" - это забыть
Разберем слово запоминать, в основе лежит корень минать(укр. минати) - то есть проходить, к нему додаютса две преставки первая -по которая стимулирует основу к конкретным деяствиям(летать-полетать, бить-побить) получаетса слово поминать - то есть думать о минувщине, дале додаетса -за которая стимулирует слово к выполнению или завершению уже сформиреваного действия(бить-забить, лететь-залететь, рисую-зарисую) получаетса запоминать-запомню. Новое слово запомнить нисет в себе непросто смисл думать о минувщине, а думать о минувщине с конкретной целью для сохранения какого то нам нужного отрезка бытия в памати. Моя версия это нелогизм.

Сообщение изменено: stug5, 14 Январь 2012 - 13:18.

[lana]

Есть вещи и понятия которые имеют два смысла метериальный и сакральный(нематериальный)

Це називається конкретне і абстрактне значення слова.

человек может быть большой, и великий, может быть сильный а может могущественный

Це називається синоніми.

вес поначалу применялось только к сугубо материально-практической области, и лиш потом его начинают применять для обозначения качеств человека или как инструмент акцентирование внимания

Практично всі абстрактні поняття виникли з конкретних.

походные от него слова

По-російськи правильно "Производные от него слова"

запоминать, в основе лежит корень минать(укр. минати)

Це не так. Загляньте в етимологічні словники.

Росия была под немецким(линг.) влеянием(Бухгалтер Buchhalter,Директор Direktor,Банальность Banalitat, Шлюз Schleuse, Шик schick, Грунт - Grund, Торф - Torf,

А в українській мові немає слів директор, бухгалтер, банальність, шлюз, шик, ґрунт, торф ?
Даруйте мені мою необізнаність, а як по-українськи правильно сказати: директор, бухгалтер?

оно встречается лиш в русском языке и это уже интерсная особенность

Не зрозуміла, про що ви.

[stug5]

Це називається конкретне і абстрактне значення слова
Можна і так

Це називається синоніми
Синоніми це одинакові за змістом і різні за вимовою, наприклад
Морфологічні синоніми
Це варіанти форм слів на позначення того самого поняття: гуляє — гуля, співає — співа, літає — літа, питає — пита...
Фонетичні синоніми
Фонетичні синоніми, точніше, дублети — різні форми того самого слова, що з'являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності протетичних (приставних) приголосних або голосних: імення — ймення, іти — йти, учитель — вчитель, уже — вже, узяти — взяти, імла — мла, іржа — ржа.
Ідеографічні (значеннєві) синоніми
Відрізняються відтінками значення: дивувати, вражати, приголомшувати, потрясати...
http://uk.wikipedia.org/wiki/Синонім
Слова великий та большой однотипні, але мають різні значення, перше конкретне друге абстрактне.

По-російськи правильно "Производные от него слова"
Немає значення як я написав ви ж зрозуміли

Це не так. Загляньте в етимологічні словники
Этимология
Образовано из по- + мнить, далее от от праслав. формы *mьněti
http://ru.wiktionary.org/wiki/помнить
Цей корінь очевиднмй, мені цікаво який ви придумали замість нього?

А в українській мові немає слів директор
А до чого тут українська ми говорим про російську, в українській мові нема слова вес чи весить у нас важить.
Давайте не будем сповзати з теми

Не зрозуміла, про що ви.
Ще раз уважно перечитайте те що я написав і тоді зрозумієте, я не буду по декілька раз писати одне і теж

Сообщение изменено: stug5, 14 Январь 2012 - 15:09.

[Лысый]

Да такое направление развития вполне естественно, но оно встречается лиш в русском языке и это уже интерсная особенность

обгрунтуйте

Слово ваг меж великороссами неприжилось, объяснений тут может быть несколько

"уважать", наприклад. Обгрунтуйте, що саме цей корінь є німецького або фінського походження. І як ви у цьому випадку поставитеся до того, що в українській мові використовується слово їноземного походження.
Обгрунтуйте, що корені ваг и вес не мають спільного походження.

обоснуйте то, что корни "въг" и "въс" не имеют общего происхождения.
Они близки по происхождению но не одинаковы, примером могут служить выходные от них слова, тем более слово вес практикуетса лиш в русском.

доведіть це.

Разберем слово запоминать, в основе лежит корень минать(укр. минати) - то есть проходить, к нему додаютса две преставки первая -по которая стимулирует основу к конкретным деяствиям(летать-полетать, бить-побить) получаетса слово поминать - то есть думать о минувщине, дале додаетса -за которая стимулирует слово к выполнению или завершению уже сформиреваного действия(бить-забить, лететь-залететь, рисую-зарисую) получаетса запоминать-запомню. Новое слово запомнить нисет в себе непросто смисл думать о минувщине, а думать о минувщине с конкретной целью для сохранения какого то нам нужного отрезка бытия в памати. Моя версия это нелогизм.

підказка: для визначення походження різниці необхідно користуватись данними та правилами часів, коли вони виникли. До речі це питання легко пояснюється правилами словотворення сучасної польської та російської мов. Але ж ви не знаєте ні того, ні іншого. А використання кореню з іншої мови без доведення того, що саме він є джерелом словотворення є ненауковим за визначенням.
уточните значение вашего термина "нелогизм".

Вобщем имеем недоучку, неосвоившего программу средней школы, но упорно лезущего в науку, для освоения которой нужны дополнительные знания. выучите для налала хотя ба правописание русского языка. а до того затрите национальность - не позорьте нацию.

[lana]

Слова минати і пом"ятати мають різну етимологію. Див. "Етимологічний словник української мови в 7 томах"
http://litopys.org.u...log_slovnyk.htm

Ще раз уважно перечитайте те що я написав і тоді зрозумієте, я не буду по декілька раз писати одне і теж

Ви висловлюєтесь настільки хаотично, що доводиться разшифровувати ваші писання! Будь ласка, вживайте усталені терміни, щоб ми вас розуміли.

[Skalagrim]

Извините что пишу на украинском форуме по-русски. Но я тут глянул ... Я так понимаю что stug5 утверждает что русский язык не может обойтись исключительно русскими словами и приводит конкретный пример использования неологизма. Ну так что? Использование неологизмов, заимствований и калек характерно для всех языков. Не русский не украинский не является исключением. И конкретное применение не совсем "родных" слов в большинстве случаев не будут совпадать. Поэтому делать какие нибудь сравнения - это полная демогогия. Или stug5 нам пропонует нечто другое

[Лысый]

Skalagrim, вопрос в том, что не обладая элементарными знаниями пользователь берётся делать общие выводы.

Для выявления абсурдности аналогия: вот я возьму статью об общих корнях латышского и русского и с помощью правил украинского языка примусь доказывать вам что латышский - сильно исковерканный русский.

[Брут]

"запомнять" - это забыть
Разберем слово запоминать, в основе лежит корень минать(укр. минати) - то есть проходить

А здесь написано несколько по другому:

http://ru.wiktionary.org/wiki/помнить

Образовано из по- + мнить

Мнитиь -

устар. думать, считать, полагать ◆ Для этого значения не указан пример употребления. Вы можете оказать помощь проекту, добавив пример употребления из литературного произведения или повседневного общения.
надеяться, рассчитывать ◆ Для этого значения не указан пример употребления. Вы можете оказать помощь проекту, добавив пример употребления из литературного произведения или повседневного общения.

, а не проходить мимо.

Вес -

Происходит от формы, связ. чередованием с висеть, от праслав. формы *visěti, от которой в числе прочего произошли: др.-русск., ст.-слав. висѣти, укр. висіти, болг. ви́ся, сербохорв. ви̏сjети, словенск. viséti, чешск. viset, польск. wisieć. Связано чередованием с *věs, *věsiti (ср. русск. вес, весить).

Ви не забувайте, що деякі слова як в українській, так і в російській мовах, які прийшли з прасловянських часів, можуть зникнути, і залишитися у формі кореня для похідних слів, наприклад, в російській слово вага не вживається, але є слово важный.

[stug5]

обгрунтуйте
Я до того що подібним образом розвинувся чогось лише русский

що в українській мові використовується слово їноземного походження.
Це слово використовуэться у всіх словянських мовах

А використання кореню з іншої мови без доведення того, що саме він є джерелом словотворення є ненауковим за визначенням
Про який же це ти корень говориш про цей -

Этимология
Образовано из по- + мнить, далее от от праслав. формы *mьněti
http://ru.wiktionary.org/wiki/помнить
І якщо ти такий вчений то вистави свою версію, я теж хочу поржати

Сообщение изменено: stug5, 09 Февраль 2012 - 14:41.

[stug5]

Ви не забувайте, що деякі слова як в українській, так і в російській мовах, які прийшли з прасловянських часів, можуть зникнути, і залишитися у формі кореня для похідних слів, наприклад, в російській слово вага не вживається, але є слово важный.
Я про це і толкую

А здесь написано несколько по другому
Як же це подругому ось подивіться
Этимология
Образовано из по- + мнить, далее от от праслав. формы *mьněti, от которой в числе прочего произошли: др.-русск мьнѣти, мьнить, ст.-слав. мьнѣти, мьнѬ (др.-греч. νομίζειν, δοκεῖν), болг. мля, мня «полагаю», сербохорв. мни̏ти, мни̑м, словенск. mnė́ti, mnнm, чешск. mнnit, словацк. mniеť, польск. pomnieć. Праслав. *mьněti, *mьnjǫ, *mьnitь — 3 л. ед. ч. Инф. мнить получил -и- из наст. вр. Родственно лит. minė́ti, menщ, позднее miniщ «вспоминать, упоминать», латышск. mine^t, -u «упоминать», др.-прусск. minisnan (вин. ед. ч.) «память», лит. miсti, menщ «помнить, угадывать», manэti, manaũ «понимать, думать», др.-инд. mбnyatē, manutḗ «думает, помнит», mбnas ср. р. «ум, дух, разум», авест. mainyete «думает, полагает», греч. μέμονα «помню», лат. meminī «вспоминаю» (*memonai), mēns, -ntis «ум, мысль», mоnеō «увещеваю», готск. mаn «полагаю», munan «думать, вспоминать», ирл. do-moiniur «верю, полагаю», далее греч. μαίνομαι «неистовствую», μανῆναι, μιμνήσκω «напоминать, вспоминать». В этимологическом отношении от них отличается ст.-слав. мѣнити, мѣнѬ «вспоминать», словенск. mė́niti «полагать, думать», др.-чешск. mieniti, польск. mienić, mienię, родственное др.-в.-нем., ср.-в.-нем.
http://ru.wiktionary.org/wiki/помнить
це судячи з всьго індоєвропейський корінь

Сообщение изменено: stug5, 09 Февраль 2012 - 14:40.

[stug5]

Я так понимаю что stug5 утверждает что русский язык не может обойтись исключительно русскими словами
Вопрос стоял несколько подругому, но вам понравилась именно такая трактовка

[stug5]

Див. "Етимологічний словник української мови в 7 томах"
Вистави приклад

[Skalagrim]

Я так понимаю что stug5 утверждает что русский язык не может обойтись исключительно русскими словами
Вопрос стоял несколько подругому, но вам понравилась именно такая трактовка

ну наверное. Я действительно не силён в украинском языке. Очевидно фраза:

обходитись лиш своїми словами російська мова неможе

имеет некий скрытый для меня смысл

[stug5]

Я имел ввиду только этот конкретный случай, поэтому и цитировал его из основной статьи

Сообщение изменено: stug5, 14 Январь 2012 - 18:13.

[Брут]

Ви не забувайте, що деякі слова як в українській, так і в російській мовах, які прийшли з прасловянських часів, можуть зникнути, і залишитися у формі кореня для похідних слів, наприклад, в російській слово вага не вживається, але є слово важный.
Я про це і толкую

А здесь написано несколько по другому
Як же це подругому ось подивіться
Этимология
Образовано из по- + мнить, далее от от праслав. формы *mьněti, от которой в числе прочего произошли: др.-русск мьнѣти, мьнить, ст.-слав. мьнѣти, мьнѬ (др.-греч. νομίζειν, δοκεῖν), болг. мля, мня «полагаю», сербохорв. мни̏ти, мни̑м, словенск. mnė́ti, mnнm, чешск. mнnit, словацк. mniеť, польск. pomnieć. Праслав. *mьněti, *mьnjǫ, *mьnitь — 3 л. ед. ч. Инф. мнить получил -и- из наст. вр. Родственно лит. minė́ti, menщ, позднее miniщ «вспоминать, упоминать», латышск. mine^t, -u «упоминать», др.-прусск. minisnan (вин. ед. ч.) «память», лит. miсti, menщ «помнить, угадывать», manэti, manaũ «понимать, думать», др.-инд. mбnyatē, manutḗ «думает, помнит», mбnas ср. р. «ум, дух, разум», авест. mainyete «думает, полагает», греч. μέμονα «помню», лат. meminī «вспоминаю» (*memonai), mēns, -ntis «ум, мысль», mоnеō «увещеваю», готск. mаn «полагаю», munan «думать, вспоминать», ирл. do-moiniur «верю, полагаю», далее греч. μαίνομαι «неистовствую», μανῆναι, μιμνήσκω «напоминать, вспоминать». В этимологическом отношении от них отличается ст.-слав. мѣнити, мѣнѬ «вспоминать», словенск. mė́niti «полагать, думать», др.-чешск. mieniti, польск. mienić, mienię, родственное др.-в.-нем., ср.-в.-нем.
http://ru.wiktionary.org/wiki/помнить
це судячи звсьго індоєвропейський корінь

Ну, так в російській же є старе слово мнить, я не розумію, до чого Ви ведете.

[Лысый]

обгрунтуйте
Я до того що подібним образом розвинувся чогось лише русский

що в українській мові використовується слово їноземного походження.
Це слово використовуэться у всіх словянських мовах

А використання кореню з іншої мови без доведення того, що саме він є джерелом словотворення є ненауковим за визначенням
Про який же це ти корень говориш про цей
Этимология
Образовано из по- + мнить, далее от от праслав. формы *mьněti
http://ru.wiktionary.org/wiki/помнить
І якщо ти такий вчений то вистави свою версію, я теж хочу поржати

отже обгрунтування не буде?

[stug5]

старе слово мнить, я не розумію, до чого Ви ведете.
Дискусія велась не про МНИТЬ а про ВАГа

Сообщение изменено: stug5, 14 Январь 2012 - 18:15.

[stug5]

використання кореню з іншої мови без доведення того, що саме він є джерелом словотворення є ненауковим
Корінь *mьněti прасловянський чого це він є чужим для польської мови, він є основою для багатьох похідних слів в тому числі запомнять

Сообщение изменено: stug5, 14 Январь 2012 - 18:27.

[lana]

Випадково знайшла ось такий уривок із поетики 17ст.

Где ясный палац Фебов, разный в будованю,
В положеню высокий, сличный в маліованю,
Где свѢтлый Лихтар в небѢ, з седми лямп сложоный,
От всѢх сторон крыштальом моцне обточоный,
Где єст мѢстце планетом и звѢздам грунтовным,
Отколь свѢтлость променем спадаєт кляровным,
Там мысль тая наука людськую заносить,
През що скрытых познанє натур до нас вносить,
Астролог бѢг солнечный в ЗодіацѢ знаєт.

(Українська поезія: Середина XVII ст. Упоряд. В.І.Крекотень, М.М.Сулима.-К: Наук. думка, 1992)

Але незрозуміло, де поділися єри(Ъ).
Букву Ѣ читайте, як і.

[Ruthen173]

Цікаво:
Євген Нахлік (львів)
ЗАЧИН ІВАНА КОТЛЯРЕВСЬКОГО І МОВНА
СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ НА ЗЛАМІ XVIII–ХІХ СТОЛІТЬ
(слов’яноукраїнська, книжна українська, українська народна,
російська літературна мови)
тут:

[Ruthen173]

Цікаво:

Володимир Мономах – агент австрійського Генштабу?
Олександр Палій

ТУТ:

[lana]

Стаття написана неспеціалістом, факти перекручуються, спотворюються. Можу розібрати статтю по гвинтиках, якщо бажаєте.

[Ruthen173]

Стаття написана неспеціалістом, факти перекручуються, спотворюються. Можу розібрати статтю по гвинтиках, якщо бажаєте.

Якщо не важко.