Вход
Зарегистрироваться
Добро пожаловать на Balto-Slavica, форум о Восточной Европе.
Зарегистрируйтесь, чтобы получить доступ ко всем нашим функциям. Зарегистрировавшись, вы сможете создавать темы, отвечать в существующих темах, получить доступ к другим разделам и многое другое. Это сообщение исчезнет после входа.Войти Создать учётную запись
Этнографические карты (русские / украинцы / белорусы)
Started By
Volgost
, апр. 28 2009 20:21
Наверх
#3
Опубликовано 14 Июнь 2009 - 16:04
Volgost
-
- Пользователи
-
- 2 994 сообщений
Учредитель
- Пол:мужской
- Национальность:Северный русский
-
Фенотип: Североевропейский
- Вероисповедание:.
Цитата(Vjacheslav @ 14.6.2009, 19:46) (смотреть оригинал)
а что означают желтый, зеленый и красный цвета на картах?
Увы, сам не знаю
Pissing outdoors is one of modern man's last true pleasures
#4
Опубликовано 18 Июнь 2009 - 09:59
Volgost
-
- Пользователи
-
- 2 994 сообщений
Учредитель
- Пол:мужской
- Национальность:Северный русский
-
Фенотип: Североевропейский
- Вероисповедание:.
Границы этнической территории белорусов, проводимые этнографами во второй половине XIX - начале ХХ вв.
Pissing outdoors is one of modern man's last true pleasures
#5
Guest_Язичник_*
Опубликовано 09 Октябрь 2009 - 18:38
Guest_Язичник_*
Guest_Язичник_*
-
- Гости
Берестя и Берестейщина - украинская земля. К вопросу - об украино-белорусских этнических границах.
Берестейщина – історичний регіон у середній течії Західного Бугу з центром у м. Берестя (нині Брест, Білорусь), інші назви – Берестійщина, Берестейська земля, Берестейська волость. В історичних творах, що стосуються минулого Берестейщини, з'являлася низка хибних тверджень, частину з яких спростовано істориками, деякі ж тези і зараз дістають підтримку, що зумовлено політичними міркуваннями. Історіографічні похибки й відверті фальсифікації використовувалися як «аргументи» в історичних дискусіях та політичній боротьбі. Східно-слов'янське населення з'явилося на цій території у перших століттях н. е. (пам'ятки зарубинецької культури в околиці Більська й Бересті). Постійна східно-слов'янська колонізація почалася у 2-й пол. 6 ст. У 6-9 ст. належала до території розселення дулібів (волинян) над серед. Бугом, по річки Ливець і Нурець на Зх. та Ясельду на Пн. Сх. З 10 ст. — у складі Київської Русі, з 2-ї пол. 12 ст. — у складі Волинського князівства, з 1199 — Галицько-Волинського князівства. Берестя вперше згадано у Лаврентіїв. списку літопису 1017 як Берестій. 1270-88 Берестейщина входила до володінь Володимира Васильковича, 1288-92 – Мстислава Даниловича. У 1-й пол. 14 ст. Берестейщина увійшла до Туровського князівства (від 1413 – воєводства) у складі Великого князівства Литовського. Берестя 1390 отримало Маґдебурське право; від 1513-20 Берестейщина – у Підляському воєводстві (назва Підляшшя закріпилася за її західними частинами з містами Дорогочин, Бєльськ, нині Бєльськ-Подляски, Мельник, Сураж, нині всі Польща). Після 1566 р. – окреме Берестейське воєводство, за яким закріпилась назва Берестейщина (східна частина колишньої Берестейської землі з містами Берестя, Кобрин, Пінськ (нині обидва міста Брестської обл., Білорусь)). Із Берестейщиною пов'язані життя і діяльність Л. Зизанія, І. Потія, А. Филиповича, М. Кричєвського, О. Стороженка, Д. Фальківського. Населення Берестейщини брало активну участь у козацьких повстаннях і Визвольній війні 17 ст. 1657 пінська шляхта проголосила своє входження з усім повітом до Української козацької держави; створено Пінсько-Турівський козацький полк. Після 2-го поділу (1793) і 3-го поділу (1795) Польщі Берестейщина належала Росії. Російський перепис 1897 на території Берестейщини і Кобрин. повітів зареєстрував 287,4 тис. україномовного населення, 70,7 тис. єврейсько-мовного, 12,7 тис. польськомовного і 5,6 тис. білоруськомовного. Діяли кооперативи, «Українбанк». Брестським мирним договором 1918 р. Берестейщину визнано за Україною. 2 січня 1919 німецьке командування передало управління на території Полісся крайовому комісарові УНР в Бересті. До компетенції українських органів влади перейшли міське й сільське самоврядування, міліція, загальне шкільництво, судівництво, опіка над хворими й улаштування фінансових інституцій. У Бересті був адміністративний осередок української державної адміністрації Берестейщини, Холмщини і Підляшшя. За режиму гетьмана П. Скоропадського Берестейщина разом з іншими західними поліськими землями утворила Поліське староство Української Держави. На території Берестейщини і Кобринського повітів перші українські школи було організовано 1917 р. (загалом 96 українських народних шкіл, у яких навчалося 5,2 тис. дітей, працювало 110 учителів, із них 59 місцевих). Заходами Холмського комітету створено Комісаріат народної освіти для Холмщини, Підляшшя і Полісся. Для забезпечення кадрами народної школи й прогімназії від кінця 1918 в Бересті тричі проведено спеціальні вчительські курси за участю близько 500 осіб. У Бересті 1918 виходили часописи «Мир» і «Вісник Холмського губерніального староства», випущено «Український буквар» А. Савчука; 1919 у Бересті опубліковано «Просвітній український календар». На початку 1919 р. Берестейщину окупувало польське військо. У 20-30-х pp. належала до Поліського воєводства. Від 1918 розпочало діяльність т-во «Просвіта» (очолювали П. Артем'юк, В. Дмитріюк, В. Криницький), яке підтримувало Українську приватну школу ім. О. Стороженка (1924-25). «Просвіта» на землях Берестейщини діяла легально лише 1923-35 рр.. У 1927 відбувся воєводський з'їзд, на який прибуло 120 делегатів. З'їзд визнав діяльність Товариства потрібною для краю і дав відсіч спробам КП Західної Білорусі зробити «Просвіту» своїм легальним додатком. 1935 р. П. Артем'юка ув'язнено у Березі Картузькій, але Товариство діяло до 1938 р. Від початку 20 ст. працювала театральна трупа О. Василенка, який організовував також зібрання з читанням української класики, святкування Шевченкових ювілеїв. Під час 2-ї світової війни виходило «Наше Слово», а в Пінську – «Пінська газета» (ред. обох Ф. Дудко). Після 2-ї світової війни українські школи ліквідовано.
Автохтонне населення Берестейщини, яке здавна входило до українського етнічного масиву, розмовляло західно-поліським діалектом української мови. Однак після приєднання цієї території (1939-41 рр., від 1944 р.) до Білоруської РСР щодо етнічно української людності стало входити у вжиток визначення «білоруси», яке мало тут переважно територіально-політичний характер. Від початку 90-х pp. пожвавився український культурно-освітній рух. 1990 р. засновано Українське громадсько-культурне об'єднання Брестської області, виходила газета «Голос Берестейщини» (1991-96 рр.). 1994-99 рр. діяло об'єднання «Просвіта Берестейщини» ім. Т. Шевченка, яке видавало часопис «Берестейський край». Від 1996 у Брестському університеті діє кабінет україністики; викладають українську мову й літературу та історію України, працює студентська спілка «Берегиня». 2002 р. в м. Брест встановлено пам'ятник Т. Шевченку.
Ісаєвич Я. Д. Берестейщина / Я. Д. Ісаєвич, В. Леонюк //
Енциклопедія Сучасної України. – К., 2003. – Т. 2. Б-Біо. – С. 516-517.
Ісаєвич Я. Д. Берестейська земля, Берестейщина / Я. Д. Ісаєвич //
Енциклопедія історії України. – К.: Наук. думка, 2003. – Т. 1. А-В. – С. 231
http://libr.rv.ua/in...p...age&pid=108
Берестейщина – історичний регіон у середній течії Західного Бугу з центром у м. Берестя (нині Брест, Білорусь), інші назви – Берестійщина, Берестейська земля, Берестейська волость. В історичних творах, що стосуються минулого Берестейщини, з'являлася низка хибних тверджень, частину з яких спростовано істориками, деякі ж тези і зараз дістають підтримку, що зумовлено політичними міркуваннями. Історіографічні похибки й відверті фальсифікації використовувалися як «аргументи» в історичних дискусіях та політичній боротьбі. Східно-слов'янське населення з'явилося на цій території у перших століттях н. е. (пам'ятки зарубинецької культури в околиці Більська й Бересті). Постійна східно-слов'янська колонізація почалася у 2-й пол. 6 ст. У 6-9 ст. належала до території розселення дулібів (волинян) над серед. Бугом, по річки Ливець і Нурець на Зх. та Ясельду на Пн. Сх. З 10 ст. — у складі Київської Русі, з 2-ї пол. 12 ст. — у складі Волинського князівства, з 1199 — Галицько-Волинського князівства. Берестя вперше згадано у Лаврентіїв. списку літопису 1017 як Берестій. 1270-88 Берестейщина входила до володінь Володимира Васильковича, 1288-92 – Мстислава Даниловича. У 1-й пол. 14 ст. Берестейщина увійшла до Туровського князівства (від 1413 – воєводства) у складі Великого князівства Литовського. Берестя 1390 отримало Маґдебурське право; від 1513-20 Берестейщина – у Підляському воєводстві (назва Підляшшя закріпилася за її західними частинами з містами Дорогочин, Бєльськ, нині Бєльськ-Подляски, Мельник, Сураж, нині всі Польща). Після 1566 р. – окреме Берестейське воєводство, за яким закріпилась назва Берестейщина (східна частина колишньої Берестейської землі з містами Берестя, Кобрин, Пінськ (нині обидва міста Брестської обл., Білорусь)). Із Берестейщиною пов'язані життя і діяльність Л. Зизанія, І. Потія, А. Филиповича, М. Кричєвського, О. Стороженка, Д. Фальківського. Населення Берестейщини брало активну участь у козацьких повстаннях і Визвольній війні 17 ст. 1657 пінська шляхта проголосила своє входження з усім повітом до Української козацької держави; створено Пінсько-Турівський козацький полк. Після 2-го поділу (1793) і 3-го поділу (1795) Польщі Берестейщина належала Росії. Російський перепис 1897 на території Берестейщини і Кобрин. повітів зареєстрував 287,4 тис. україномовного населення, 70,7 тис. єврейсько-мовного, 12,7 тис. польськомовного і 5,6 тис. білоруськомовного. Діяли кооперативи, «Українбанк». Брестським мирним договором 1918 р. Берестейщину визнано за Україною. 2 січня 1919 німецьке командування передало управління на території Полісся крайовому комісарові УНР в Бересті. До компетенції українських органів влади перейшли міське й сільське самоврядування, міліція, загальне шкільництво, судівництво, опіка над хворими й улаштування фінансових інституцій. У Бересті був адміністративний осередок української державної адміністрації Берестейщини, Холмщини і Підляшшя. За режиму гетьмана П. Скоропадського Берестейщина разом з іншими західними поліськими землями утворила Поліське староство Української Держави. На території Берестейщини і Кобринського повітів перші українські школи було організовано 1917 р. (загалом 96 українських народних шкіл, у яких навчалося 5,2 тис. дітей, працювало 110 учителів, із них 59 місцевих). Заходами Холмського комітету створено Комісаріат народної освіти для Холмщини, Підляшшя і Полісся. Для забезпечення кадрами народної школи й прогімназії від кінця 1918 в Бересті тричі проведено спеціальні вчительські курси за участю близько 500 осіб. У Бересті 1918 виходили часописи «Мир» і «Вісник Холмського губерніального староства», випущено «Український буквар» А. Савчука; 1919 у Бересті опубліковано «Просвітній український календар». На початку 1919 р. Берестейщину окупувало польське військо. У 20-30-х pp. належала до Поліського воєводства. Від 1918 розпочало діяльність т-во «Просвіта» (очолювали П. Артем'юк, В. Дмитріюк, В. Криницький), яке підтримувало Українську приватну школу ім. О. Стороженка (1924-25). «Просвіта» на землях Берестейщини діяла легально лише 1923-35 рр.. У 1927 відбувся воєводський з'їзд, на який прибуло 120 делегатів. З'їзд визнав діяльність Товариства потрібною для краю і дав відсіч спробам КП Західної Білорусі зробити «Просвіту» своїм легальним додатком. 1935 р. П. Артем'юка ув'язнено у Березі Картузькій, але Товариство діяло до 1938 р. Від початку 20 ст. працювала театральна трупа О. Василенка, який організовував також зібрання з читанням української класики, святкування Шевченкових ювілеїв. Під час 2-ї світової війни виходило «Наше Слово», а в Пінську – «Пінська газета» (ред. обох Ф. Дудко). Після 2-ї світової війни українські школи ліквідовано.
Автохтонне населення Берестейщини, яке здавна входило до українського етнічного масиву, розмовляло західно-поліським діалектом української мови. Однак після приєднання цієї території (1939-41 рр., від 1944 р.) до Білоруської РСР щодо етнічно української людності стало входити у вжиток визначення «білоруси», яке мало тут переважно територіально-політичний характер. Від початку 90-х pp. пожвавився український культурно-освітній рух. 1990 р. засновано Українське громадсько-культурне об'єднання Брестської області, виходила газета «Голос Берестейщини» (1991-96 рр.). 1994-99 рр. діяло об'єднання «Просвіта Берестейщини» ім. Т. Шевченка, яке видавало часопис «Берестейський край». Від 1996 у Брестському університеті діє кабінет україністики; викладають українську мову й літературу та історію України, працює студентська спілка «Берегиня». 2002 р. в м. Брест встановлено пам'ятник Т. Шевченку.
Ісаєвич Я. Д. Берестейщина / Я. Д. Ісаєвич, В. Леонюк //
Енциклопедія Сучасної України. – К., 2003. – Т. 2. Б-Біо. – С. 516-517.
Ісаєвич Я. Д. Берестейська земля, Берестейщина / Я. Д. Ісаєвич //
Енциклопедія історії України. – К.: Наук. думка, 2003. – Т. 1. А-В. – С. 231
http://libr.rv.ua/in...p...age&pid=108
Вложенные файлы
-
istberest1.jpg 130,1 КБ
75 Скачано
-
istberest2.jpg 121,77 КБ
75 Скачано
#6
Опубликовано 11 Октябрь 2009 - 15:53
ВИТ
-
- Супермодераторы
-
- 9 619 сообщений
Учредитель
- Пол:мужской
- Город:Россия
- Национальность:русский
-
Фенотип: понтид+нордид
- Вероисповедание:Православный
Вспоминая забавную подробность моих путешествий по Брестщине. К югу от Бреста был в небольшом селе. Хозяйка дома сдавала жителю Украины небольшой (её же) домик довоенной постройки с участком. Украинец ездил в Польшу на машине с прицепом. Торговал. Между собой они разговаривали на беглом языке, который я не мог идентифицировать как белорусский. Знаю белорусский литературный. Позже я спросил женщину. На каком языке говорят ваши селяне ? На украинском ? Она посмотрела на меня внимательно и ответила - на белорусском. 
В литературе по белорусским диалектам ( их 23 ) язык Брестщины назван белорусским диалектом, переходным у украинскому языку.
В литературе по белорусским диалектам ( их 23 ) язык Брестщины назван белорусским диалектом, переходным у украинскому языку.
”In hoc signo vinces”
#7
Опубликовано 08 Ноябрь 2010 - 06:40
Lexo_Volense
-
- Пользователи
-
- 24 сообщений
Новичок
- Пол:мужской
- Национальность:Русский
-
Фенотип: Понтид+балтид+уралоид
- Вероисповедание:Православие
Благодаря этой карте нашёл у себя предпологаемые белорусские корни по бабушке , " Позднякова "- и родом со смоленщины .
#8
Опубликовано 08 Ноябрь 2010 - 18:38
Vognejar
-
- Пользователи
-
- 3 254 сообщений
Старожил
- Пол:мужской
- Национальность:українець
-
Фенотип: западный балтид
-
Y-ДНК:J-Y167175
-
мтДНК:J1c5a1
- Вероисповедание:агностицизм
ВИТ
Для меня лично беларусы воспринимаются, как двоюродные братья украинцев, хотя менталитет все же отличается, беларусы поспокойней, но в целом мы говорим практически на одном и том же языке, слова совпадают, только произношения немного разнятся, ну и лингвистические влияния у беларусов больше северных, у украинцев - южных влияний....
Для меня лично беларусы воспринимаются, как двоюродные братья украинцев, хотя менталитет все же отличается, беларусы поспокойней, но в целом мы говорим практически на одном и том же языке, слова совпадают, только произношения немного разнятся, ну и лингвистические влияния у беларусов больше северных, у украинцев - южных влияний....
Сообщение изменено: Vognejar, 08 Ноябрь 2010 - 18:38.
G25:
Ukrainian_Dnipro:YF83820,0.127482,0.12491,0.064488,0.048773,0.037853,0.018686,0.009165,0.010615,-0.00409,-0.02041,-0.000162,-0.006744,0.012042,0.023121,-0.008686,-0.01127,-0.009779,0.00076,0.003142,0.002001,-0.000873,-0.006925,0.000986,-0.001566,0.002155
#9
Опубликовано 08 Ноябрь 2010 - 23:13
Jotvis
-
- Пользователи
-
- 439 сообщений
Участник
- Пол:мужской
- Город:Гродно/Минск
- Национальность:Ятвяг
-
Фенотип: Трёндероподобный нордоид
Цитата(Vognejar @ 8.11.2010, 20:38) (смотреть оригинал)
ВИТ
Для меня лично беларусы воспринимаются, как двоюродные братья украинцев, хотя менталитет все же отличается, беларусы поспокойней, но в целом мы говорим практически на одном и том же языке, слова совпадают, только произношения немного разнятся, ну и лингвистические влияния у беларусов больше северных, у украинцев - южных влияний....
Для меня лично беларусы воспринимаются, как двоюродные братья украинцев, хотя менталитет все же отличается, беларусы поспокойней, но в целом мы говорим практически на одном и том же языке, слова совпадают, только произношения немного разнятся, ну и лингвистические влияния у беларусов больше северных, у украинцев - южных влияний....
Хм. Сколько я не контактировал с украинцами - абсолютно другой народ.
Меня конечно сложно записывать в сферические в вакууме белорусы, но тем не менее.
И в плане ментальности (если исключить некие общие последствия симметричной политической истории - то бишь последствия СССР), и в плане языка (общее, безусловно, есть, но воспринимаются и звучат языки очень непохоже) и в плане каких-то базовых архетипов.
Na bożym świecie jest tak wiele
Niewygadanych mądrych głów
Co nadto szczycą się Wawelem
A ja uwielbiam kino "Lwów"
Ono tu zawsze w zimę w latę
W godziną nieszczęśliwych źmian
Przytuli duszę emigranta
Do swych kresowych szarych ścian
Niewygadanych mądrych głów
Co nadto szczycą się Wawelem
A ja uwielbiam kino "Lwów"
Ono tu zawsze w zimę w latę
W godziną nieszczęśliwych źmian
Przytuli duszę emigranta
Do swych kresowych szarych ścian
#10
Опубликовано 08 Декабрь 2010 - 13:07
Приднестровец
-
- Супермодераторы
-
- 8 718 сообщений
Учредитель
- Пол:мужской
- Город:Берега Итиля
- Национальность:Русский
-
Фенотип: Нордоид
-
Y-ДНК:N1a2b-E
Цитата(Jotvis @ 9.11.2010, 4:13) (смотреть оригинал)
Хм. Сколько я не контактировал с украинцами - абсолютно другой народ.
Меня конечно сложно записывать в сферические в вакууме белорусы, но тем не менее.
И в плане ментальности (если исключить некие общие последствия симметричной политической истории - то бишь последствия СССР), и в плане языка (общее, безусловно, есть, но воспринимаются и звучат языки очень непохоже) и в плане каких-то базовых архетипов.
Меня конечно сложно записывать в сферические в вакууме белорусы, но тем не менее.
И в плане ментальности (если исключить некие общие последствия симметричной политической истории - то бишь последствия СССР), и в плане языка (общее, безусловно, есть, но воспринимаются и звучат языки очень непохоже) и в плане каких-то базовых архетипов.
Вроде как в прошлом тутейшие считали, что хахлы черезвычайно жестоки по отношению к женам и вообще женщинам.
Ситуация, определяемая как реальная, реальна по своим последствиям.
#11
Опубликовано 08 Декабрь 2010 - 13:19
Vognejar
-
- Пользователи
-
- 3 254 сообщений
Старожил
- Пол:мужской
- Национальность:українець
-
Фенотип: западный балтид
-
Y-ДНК:J-Y167175
-
мтДНК:J1c5a1
- Вероисповедание:агностицизм
Цитата(Приднестровец @ 8.12.2010, 16:07) (смотреть оригинал)
Вроде как в прошлом тутейшие считали, что хахлы черезвычайно жестоки по отношению к женам и вообще женщинам.
Ну, не знаю о ком вы... Говорят, что запорожские козаки очень хорошо относились и почитали женщин.... Не даром в восточной Украине, женщины такие пофигистки=)) им многое позволяется=)))
Многие войны в Украине тоже были из-за женщин=))
G25:
Ukrainian_Dnipro:YF83820,0.127482,0.12491,0.064488,0.048773,0.037853,0.018686,0.009165,0.010615,-0.00409,-0.02041,-0.000162,-0.006744,0.012042,0.023121,-0.008686,-0.01127,-0.009779,0.00076,0.003142,0.002001,-0.000873,-0.006925,0.000986,-0.001566,0.002155
Посетителей, читающих эту тему: 0
0 пользователей, 0 гостей, 0 анонимных пользователей
